Показ дописів із міткою Національна бібліотека Латвії. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Національна бібліотека Латвії. Показати всі дописи

Дитяче меню від латвійських бібліотек

Цього разу настала черга розповісти про деякі рецепти роботи з дітьми від латвійських бібліотек.
Почнемо власне з того, що проблема дитячого читання стоїть у світі дуже гостро. Я б сказала ду-у-у-у-у-же (те, що я протягнула літеру у так довго, має свідчити про неймовірну серйозність проблеми:).
Квіти життя сьогодні більше цікавляться телевізором і комп’ютерними іграми. І це вже довершений факт життя. Нам залишається тільки вигадувати, як в перервах між цими безумовно захопливими заняттями дати їм в руки книжку. І якщо чесно, то в таких умовах вже зовсім неважливо, яку: паперову чи електронну.
Якщо Ви думаєте, що в латвійських бібліотеках ситуація з дитячим читанням є кардинально іншою, то помиляєтесь. Повірте, латвійські діти, на жаль, не народжуються з вродженою любов'ю до книжок і читання. І тамтешнім бібліотекарям доводиться цю любов (або ж хоча б прагнення) прищеплювати.
І тепер саме час розглянути, як латвійські бібліотекарі підсолоджують для діточок «гірку пігулку» читання :)

Рецепт "приготування" щасливого та успішного суспільства від Національної бібліотеки Латвії

Відразу розчарую: ні, універсального рецепту щастя не вигадали. І це після тисячоліть філософських блукань мрякою людських голів і душ.
Так і хочеться спитати: чого ці люди тільки хочуть? :)
А я відразу скажу, що бібліотека не має права не питати себе про таке. Ще краще — питати своїх користувачів.
Бо ми, бібліотекарі, звичайно, — люди скромні. Але загалом маємо дуже глобальну й амбіційну мету: зробити людей хоч трішки щасливішими завдяки вільному доступу до знань. І хоч Соломон мав дещо іншу думку про співвідношення знань і щастя ("Знання примножує скорботу"), це мій блог. Тож я висловлюватиму свою точку зору:)
Адже ми вид такий — Homo Sapiens, тобто людина, що б там не казали, розумна. І потяг до інформації в нас у крові, у генетичному коді ДНК. А це означає, що для того, щоб елементарно вижити ще й почуватися щасливими і індивід, і суспільний організм потребують просто грандіозної порції актуальної інформації.
А бібліотека може і має стати тим інформаційним бенкетним столом, де годуватимуться все нові й нові покоління Homo Sapiens.
Цю думку (звичайно, без трохи дивакуватих гастрономічних алегорій) чудово зрозуміли в Національній бібліотеці Латвії. І заповзятливо взялися до справи "приготування" щасливого та успішного суспільства.
Отож, даю Вам рецептуру.