«Аперетивне» питання бібліотечної кухні

Пам’ятаєте, чим починається фільм «Володар перснів»? Словами: «Світ змінився. Я відчуваю це у воді, бачу в землі, відчуваю в повітрі». Особисто я відчуваю це в бібліотеках.

Світ змінився і змінюється. І його бібліотеки трансформуються разом з ним.

Будь-яка еволюція — це така собі драма, бо починається з внутрішніх конфліктів і саморефлексії. Ми ставимо собі питання і шукаємо на них відповіді. Від цих питань і відповідей безпосередньо залежить наше майбутнє. Це аперитив перед основною стравою — змінами.

Як на мене, багато наріжних питань бібліотечної кухні зводяться до одного:

Традиції чи інновації?

Технологічні дегустації, або Як в бібліотеках майбутнє куштують?

Після невеликого блогозатишшя я знову взялася до вивчення найцікавіших тенденцій розвитку бібліотек.

І вирішила сьогодні зазирнути в майбутнє, хоча б недалеке.

Яким саме майбутнім живуть найсучасніші з бібліотек? І чого нам чекати (якщо чекати) в найближчі роки?

Отож, поки не всі українські книгозбірні комп’ютеризовані й підключені до Інтернету, у багатьох бібліотеках світу на повну дегустують високі технології. 3D-принтери, робототехніку, обладнання для створення відеоігор, електронних книжок і навіть устаткування для електронного шиття.

Блогерська нагорода для "Бібліовершків"

Нагороди отримувати завжди дуже приємно. Удвічі приємніше від справжніх професіоналів своєї справи.

Хочу висловити величезну вдячність авторам блогів:

• «БібліоМалін»
• «Бібліодиванчик»
• «Яскрава бібліотека»
• «Молодіжна секція
  Української бібліотечної асоціації»

за те, що вони оцінили ідею «Бібліовершків» та нагородили цей веб-прихисток любителів бібліотечних інновацій блогерською відзнакою Liebster Blog Award.

І поки моя лірична натура була розчулена таким виявом уваги до мого інтелектуального продукту з боку колег, моя методична натура вимагає, щоб для наступних поколінь блогерів :) я в деталях розповіла про правила конкурсу.

Дитяче меню від латвійських бібліотек

Цього разу настала черга розповісти про деякі рецепти роботи з дітьми від латвійських бібліотек.

Почнемо власне з того, що проблема дитячого читання стоїть у світі дуже гостро. Я б сказала ду-у-у-у-у-же (те, що я протягнула літеру у так довго, має свідчити про неймовірну серйозність проблеми:).

Квіти життя сьогодні більше цікавляться телевізором і комп’ютерними іграми. І це вже довершений факт життя. Нам залишається тільки вигадувати, як в перервах між цими безумовно захопливими заняттями дати їм в руки книжку. І якщо чесно, то в таких умовах вже зовсім неважливо, яку: паперову чи електронну.

Якщо Ви думаєте, що в латвійських бібліотеках ситуація з дитячим читанням є кардинально іншою, то помиляєтесь. Повірте, латвійські діти, на жаль, не народжуються з вродженою любов'ю до книжок і читання. І тамтешнім бібліотекарям доводиться цю любов (або ж хоча б прагнення) прищеплювати.

І тепер саме час розглянути, як латвійські бібліотекарі підсолоджують для діточок «гірку пігулку» читання :)

Спрага — ніщо, імідж — усе! Або Як перетворити бібліотеку на культове місце

Навколобібліотечний світ вже давно поділився на тих, хто сповідує маркетингові підходи до нашої справи, і тих, хто вважає, що ринок і культура не сумісні. Правда, як завше, десь посередині (або, як говорять в серіалі «X-files», «The Truth Is Out There»). Але поки що команда «маркетологів» демонструє впевнене домінування в змаганні професійних моделей.

І ось чому. «Маркетологи» проникливо зрозуміли одну просту річ: не можна змусити людей ходити в бібліотеку. Як не можна змусити дитину їсти набридливу манну кашу або овочі. Але ці наїдки можна подати так, що навіть найвибагливішому маленькому гурману закортить їх спробувати. Так само варто навчитися «подавати» бібліотечні послуги і проекти: щоб вони мали «апетитний» вигляд. Бо сьогодні імідж, образ — це все. А імідж сучасної бібліотеки вимагає суттєвих зусиль.
Побувавши в Латвії, я на власні очі побачила, як можна досягти неймовірних результатів, доклавши відповідних зусиль.