Технологічні дегустації, або Як в бібліотеках майбутнє куштують?

Після невеликого блогозатишшя я знову взялася до вивчення найцікавіших тенденцій розвитку бібліотек.

І вирішила сьогодні зазирнути в майбутнє, хоча б недалеке.

Яким саме майбутнім живуть найсучасніші з бібліотек? І чого нам чекати (якщо чекати) в найближчі роки?

Отож, поки не всі українські книгозбірні комп’ютеризовані й підключені до Інтернету, у багатьох бібліотеках світу на повну дегустують високі технології. 3D-принтери, робототехніку, обладнання для створення відеоігор, електронних книжок і навіть устаткування для електронного шиття.

За даними Американської бібліотечної асоціації, зараз вже чи в не кожній шостій (!!!) бібліотеці США відвідувачі мають змогу використовувати таке високотехнологічне, надсучасне устаткування в спеціальних мейкерспейсах (makerspace) — такий собі суміші лабораторії та майстерні.

В Америці саме в бібліотеці відтепер можна надрукувати на 3D-принтері інноваційну модель мозкового каналу. А потім з успіхом ліцензувати її в компанії, яка виробляє медичне обладнання, й підзаробити таким чином грошенят. Так, до прикладу, вчинили двоє випускників університету в бібліотеці міста Фейєтвілл (штат Арканзас).

Або на тому ж 3D-принтері можна створити торговельний логотип та знизити таким чином собівартість кінцевого продукту. Так з користю для свого бізнесу використав сучасні технології бібліотеки Чаттанугі (штат Теннессі) місцевий сировар.

А в бібліотеці Бернардсвілля (штат Нью-Джерсі) усім охочим пропонують опанувати технологію виготовлення «розумних» тканин. Тут успішно діє програма e-Textiles, яка навчає органічно поєднувати красивий одяг з останніми досягненнями науки.

Відвідувачі з задоволенням використовують цю можливість «спробувати на смак» майбутнє з усіма його витребеньками. Бо завтра ці поки що незвичні девайси можуть стати частиною нашого цілком-таки буденного життя. І опанувати їх можна тільки «спробувавши на зуб», шляхом використання та експериментів.

Тому в американських бібліотеках привчають людей до завтрашнього дня вже сьогодні. Бо від того, чи зможуть обивателі опанувати високі технології, цілком можливо, залежить соціально-економічне виживання нації.

І ось Вам приклад надуспішного з соціальної точки зору проекту «FabLab» публічної бібліотеки м. Форт-Вейн (штат Індіана). Під час фінансової кризи, коли багато місцевих жителів втратили роботу, бібліотека виділила частину свого простору для компанії, яка займається перекваліфікацією. У результаті в бібліотеці було розміщено високотехнологічне обладнання та створено fabrication laboratory (виробничу лабораторію). Там люди, які втратили роботу, могли навчитися працювати на сучасних станках з числовим програмним управлінням, лазерних різаках, 3D-принтерах. Ці нові знання й навички допомогли тим, хто пройшов інтенсивний курс навчання, швидко знайти нову і, що важливо, кваліфіковану роботу.

А як Вам ідея навчати підлітків самим створювати відеоігри? Саме цьому вирішили присвятити один зі своїх проектів в публічній бібліотеці міста Вілметт (штат Іллінойс). Заняття Академії розробників ігор регулярно відбуваються у формі творчих лабораторій й семінарів.

До чого ж все це я? До того, що бібліотека давно перестала бути просто книгозбірнею (цим я Вас не здивую, навіть не намагалася). Але, можливо, бібліотека перестає бути навіть інформаційним центром, яким ми зараз її так активно позиціонуємо (бо складно сказати, якою буде інформаційна кухня, коли все буде оцифровано). Може, бібліотека знайшла собі нове призначення, чи хоча б нову функцію: бути таким креативним простором, творчою і виробничою лабораторією, де люди б отримували необхідні знання та ресурси для реалізації своїх ідей.

Девіз бібліотек-мейкерспейсів:
"Зроби це у своїй бібліотеці!" 

Як Вам така бібліотека — своєрідний старт-ап майданчик, завдяки якому тисячі людей робитимуть свій перший крок до успіху? Особисто мені така перспектива здається хорошим рецептом успішності. Хоч вона і вимагає серйозного фінансування, зусилля того варті. І справа не тільки у збільшенні кількості користувачів, яким би було цікаво просто подивитися на сучасні технологічні фішки в бібліотеці. А й у тому, що українське суспільство може виграти в результаті розповсюдження такої мережі мейкерспейсів. Як на мене, основна вигода полягатиме в розвитку інноваційно орієнтованої інтелектуальної культури. А, просто кажучи, це означає, що люди матимуть більше можливостей для реалізації корисних проектів та ідей. Що в країні існуватиме загальнодоступний простір, де б можна було виготовляти, експериментувати, вдосконалювати, раціоналізувати…
Зрештою, це має окупитися економічно — на рівні розвитку інноваційного виробництва й сучасних технологій. Бо, як прогнозують експерти, ця галузь має стати провідним сектором макроекономіки майбутнього. Невже ми не хочемо відкусити від цього смачного пирога свій ласий шматочок? Якщо хочемо, то думати й нагулювати апетит треба вже зараз. 

Мотивувати нас має, що такі проекти вже успішно реалізовують в Білорусії та Росії. Тому жодне пострадянське минуле або недофінансування не можуть стати нам перешкодою чи виправданням.

Зрештою, завтра наступить точно. Питання тільки: яке? Таке, яким ми його «приготуємо» сьогодні. Бо, як свідчить практика, бібліотечні програми зі створення креативно-технологічних просторів можуть стати головною стравою антикризового меню країни, яка бачить своє майбутнє в інноваційному виробництві.